Вулиця Пилипа Орлика

Вулиця Пилипа Орлика з’явилася на початку вісімнадцятого століття в колишньому урочищі Клов.

У проектному плані Києва 1787 року вона позначалась як частина класичного прямокутника кварталів в районі Липок.

За час свого існування її неодноразово перейменовували.
Початкова назва була - Гімназична, так як в період 1811 -1875 роки в Кловському палаці знаходилася Перша чоловіча гімназія. Тут викладали: Максим Берлінський, і Микола Костомаров. Також навчались: художник Микола Ге, історик М Закревський, історик літератури Микола Стриженко та інші відомі особистості.

Уже з кінця 1840-их років вона стала Виноградною, так як проходила через виноградний сад, який був розташований в тому місці.
З 1869 року її перейменували на Єлизаветинську. Таку назву вулиця отримала на честь російської імператриці Єлизавети.
З 1920 по 1938 роки вона була відома під ім’ям Михайличенка Гната Юрійовича, письменника, суспільно-політичного діяча.
З 1938 року – це вулиця Чекістів, тут, до речі, і знаходилась Київська комісія з надзвичайних питань.
З 1993 року назва знову змінилась, але вже востаннє. І вулиця стала відомою під іменем Пилипа Степановича Орлика (1672-1742), Гетьмана Правобережної України з 1710 по 1714 роки, в еміграції з 1714 по 1742 роки. Пилип Орлик був найближчим соратником гетьмана Івана Мазепи.

На фасаді будинку №1/15 встановлено графітну дошку з бронзовим барельєфом Пилипа орлика.

Композиційним центром вулиці протягом багатьох років є Кловський палац, збудований в середині вісімнадцятого століття (архітектор П.Неєлов). Його будували для розміщення представників царської сім’ї, у випадку, якщо вони відвідували Київ. Але з цією метою палац так і ніколи не використовувався.

Лише один раз, в 1744 році, тут зупинялася російська імператриця Єлизавета.

Спочатку в палаці була типографія Києво-Печерської лаври, потім тут знаходився воєнний госпіталь, в 1811-1856 роках – Перша чоловіча гімназія, а до 1917 року – жіноче духовне училище. Під час громадянської війни палац було зруйновано і в 1930 році його знову відновили. З 1982 року в ньому знаходився Музей історії Києва, і лише з 2003 року – Верховний суд України – вищий судовий орган в українській системі судочинства.

У період дев’ятнадцятого - початок двадцятого століть вулиця була забудована переважно особняками, частина яких збереглась до наших днів.

Тут знаходяться також будівлі радянського періоду, побудовані в 1930-1950 роках.
У будинку №4 в 1913 році зупинявся Голова IV Державної думи Російської імперії Микола Родзянко.
У першому домі в 1917-1918 роках жив архітектор Павло Голландський.
У четвертому – генерал-ад’ютант Георгій Бобринський.
Довгий час в будівлях №№ 3 і 1/5 знаходилось Міністерство закордонних справ України. Потім воно переїхало на вулицю Михайлівська, 1. _У будинку № 16/12 знаходиться клуб Міністерства Внутрішніх Справ з його багато численними творчими колективами.

Вулиця Пилипа Орлика – це ще один доказ того, що Київ – це справжня пам’ятка історії та одне з найкращих місць світу.

© Віталій Баканов
АН Терен Плюс - оренда елітної нерухомості в центрі Києва, подобова оренда в центрі Києва. Оренда квартир, оренда офісів. Оренда будинків. Управління нерухомістю. Реєстрація орендарів. Релокаційні послуги.
Серпень, 2013