Довгострокова оренда
Додати для порівняння
Швидкий зв'язок
×

Показувати ціну в UAH

Статті про нерухомість
10.01.2012

Замовники, архітектори та підрядники колишніх прибуткових будинків Києва. Частина 1

Звичайною послідовністю, ланцюжком спорудження прибуткового будинку було: замовник (власник земельної ділянки) — архітектор (проектант) — підрядник (виконавець будівельних робіт).
Практично замовником прибуткового будинку могла бути й ставала кожна бажаюча заможна особа з будь-яких верств суспільства. Мати прибутковий будинок було не лише вигідно, а й престижно: серед домовласників були селяни, міщани, купці, офіцери й генерали, лікарі, професори університету, дворянство й титуловані особи. Адже це був надійний спосіб забезпечити стабільний прибуток з нерухомої власності.
Концентрація капіталу мала місце і серед домовласників. Так, комерції раднику М. Б. Попову 1918 року належало десять будинків — різних за розмірами і призначенням (вул. Хрещатик, 15 і 29; Лютеранська, 3; Басейна, 4; Велика Васильківська, 1-3; Олександрівська, 15, 81, 83; Андріївська, 4; Катерининська, 16). Відомим домовласником був будівельний підрядник Л. Б. Гінзбург. Йому належали величезні будинки по вул. Інститутській, 14,16-18; Миколаївській, 9; Бібіковському бульвару, 5. Інженерові шляхів сполучень В. Я. Демченку належали будинки по вул. Лютеранській, 11; Миколаївській, 17/1; Ольгинській, 3; Великій Житомирській, 25/2.
У 1910-х роках почали виникати об’єднання домовласників — товариства квартировласників. Це уможливлювало наявність централізованого обліку і нагляду, насамперед, за технічним станом будників, які мали дедалі складніше інженерне обладнання, включно з центральним опаленням пасажирськими та вантажними ліфтами. Отже, житлово-експлуатаційні контори — не є радянський винахід.

Цивільний інженер П. Ф. Альошин (1881-1961). Цивільний інженер В. А. Безсмертний (1862-1940). Печатка контори В. В. Городецького.
Цивільний інженер П. Ф. Альошин (1881-1961). Цивільний інженер В. А. Безсмертний (1862-1940). Печатка контори В. В. Городецького.

Велике значення для існування і спорудження прибуткових будинків мали численні кредитні товариства, страхові компанії, які, у свою чергу, теж ставали власниками прибуткових будинків.
Спорудження прибуткових будинків здійснювалося винятково за схваленим проектом, підписаним архітектором або іншим техніком, що мав право на проектування кам’яних будинків. Згідно з діючими тоді законами, таке право надавалося особам, які закінчили повний курс у таких інститутах: інженерів шляхів сполучень, цивільних інженерів, технологічних (Петербург, Харків), політехнічних (Петербург, Київ, Рига, Варшава), а також Вище художнє училище при Імператорській академії мистецтв; останнє давало звання академіка або художника-архітектора. До цього училища на два старші курси могли також вступати особи, які закінчили курс в Інституті цивільних інженерів. Право бути зарахованим до ІАМ надавалося також особам, які закінчили повний курс архітектурного відділу в середніх художніх училищах (Київ, Харків, Одеса, Казань), що були у віданні ІАМ. Крім того, право вступу надавалося будівельним практикам, які обіймали посаду помічника архітектора. Право ведення будівельних робіт могли одержати також особи, що склали особливий іспит при Інституті цивільних інженерів; переважно то були іноземці та всі, хто здобував освіту за кордоном.

Цивільний інженер Г. П. Шлейфер (1855-1913). Архітектор Е. П. Брадтман (1856 - після 1926). Архітектор В. М. Ніколаєв (1847-1911).
Цивільний інженер Г. П. Шлейфер (1855-1913). Архітектор Е. П. Брадтман (1856 - після 1926). Архітектор В. М. Ніколаєв (1847-1911).
Цивільний інженер О М Вербицький (1875-1958). Архітектор В. В. Городецький (1863-1930). Архітектор В. М. Риков (1874-1942).
Цивільний інженер О М Вербицький (1875-1958). Архітектор В. В. Городецький (1863-1930). Архітектор В. М. Риков (1874-1942).

Якщо в 1870-х роках у Києві працювало сім архітекторів, а 1900 року вісімнадцять, то вже 1915 року (а дані ці за 1914 рік) - шістдесят шість, а також - десятки інженерів-будівельників та цивільних інженерів, інженерів шляхів сполучень, військових інженерів.
Безперечно, головний тон в архітектурі Києва задавали вихованці кращих тодішніх навчальних закладів - петербурзьких - Імператорської академії мистецтв та Інституту цивільних інженерів.
Так, серед київських архітекторів, що практикували в галузі прибуткових будинків і особняків та в різний час закінчили Академію мистецтв, слід згадати з випускників старшого покоління: О. В. Беретті, П. І. Спарро, В. І. Сичугова, П. Г. Тустановського, О. А. Шіле; з середнього: Е. П. Брадтмана, В. В. Городецького, Р. Ф. Мельцера, В. М. Ніколаєва; з молодшого: П. Ф. Альошина, П. С. Андрєєва, Іп. В. Ніколаєва, В. М. Рикова, Д. Г. Торова, Ф. А. Троупянського.
Найактивнішим, вагомим (насамперед, чисельно) був вклад у забудову Києва, зокрема прибуткових будинків, архітектора, а згодом - академіка архітектури Володимира Миколайовича Ніколаєва (1847-1911). Він був справжнім співцем "неоренесансу" в Києві, доклав чимало зусиль до виховання київських будівничих, тривалий час очолюючи створене ним Київське художнє училище. За проектами В. М. Ніколаєва у Києві споруджено понад 20 прибуткових будинків.
Проте, незважаючи на надзвичайну працьовитість, сумлінність, знання й вправність у вирішенні проектних та будівельних робіт, у творчості В. М. Ніколаєва переважав сухий академізм, консервативна думка - недарма він не сприйняв модерну та раціоналізму.
Серед київських архітекторів — випускників ІАМ - були талановиті творці, зодчі-новатори, митці, які залишили по собі добру згадку своїми творами, що витримали випробування часом, — це (за абеткою, щоб нікого не образити): П. Ф. Альошин, П. С. Андрєєв, Е. П. Брадтман, В. В. Городецький, В. М. Риков, Д. Г. Торов, Ф. А. Троупянський. Їхні споруди добре помітні.
Вагомий внесок у архітектуру київських прибуткових будинків зробили і випускники Інституту цивільних інженерів: П. Ф. Альошин (згодом закінчив і Академію мистецтв), М. Г. Артинов, І. І. Бєляєв, В. А. Безсмертний, М. П. Бобрусов, О. М. Вербицький, П. І. Голландський, М. М. Горденін, М. О. Даміловський, О. Я. Дубицький, Ф. Ф. Ессен, Є. Ф. Єрмаков, П. А. Жуков, Й. А. Зекцер, М. С. Іконніков, М. М. Казанський, Е. Л. Кляве, О. В. Кобелєв, О. С. Кривошеєв, В. І. Куликовський, П. Л. Лебедєв, Г. К. Лєдуховський, В. П. Пещанський, В. О. Осьмак, Г. П. Позняков, К. І. Сроковський, С. П. Тимошенко, О. Р. Хойнацький, М. О. Шехонін, Г. П. Шлейфер, М. І. Юрасов, М. І. Яскевич. Вагомість вкладу кожного з цих архітекторів у забудову Києва різна - були талановиті й не дуже.

Нещодавні статті

Teren Plus 1996-2024

This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policyand Terms of Service apply.

×

Швидкий зв'язок

Додатково

×

Дякую!
Ваша заявка відправлена.

Сталася помилка під час створення заявки