Довгострокова оренда
Додати для порівняння
Швидкий зв'язок
×

Показувати ціну в UAH

Статті про нерухомість
09.09.2011

Квартира в оренду на вулиці Городецького. Історія вулиці.

Наприкінці XIX століття ділянку землі, що лежить між сучасними вулицями Хрещатик, Інститутська, Банківська та Лютеранська, належала професору університету святого Володимира Ф. Ф. Мерінгу, і носила назву "Садиба Мерінга". Краї кварталу, розбиті на дрібні садиби, належали дрібним власникам. Мерінг володів десятьма десятинами землі. Там знаходилися прекрасний сад і озеро, на якому взимку влаштовували каток. Частину садиби перетинали яри.

Агентство нерухомості Терен Плюс пропонує послуги з оренди квартир на вулиці Городецького. В даний момент ми можемо запропонувати квартиру по Городецького 9.

Після смерті Мерінга в 1897 році велика територія його садиби дісталася одній з будівельних компаній. На величезній незабудованій території розгорнулися роботи зі створення мережі нових вулиць. Домобудівне товариство проклало тут Миколаївську, Ольгінську, Мерінгівську і Нову вулиці, які після остаточного облаштування були передані у власність міста.

Як належало, вулицю, яка йшла від Хрещатика, назвали на честь правлячого царя - Миколаївською. Потім довгий час вона носила ім’я К. Маркса, в останні роки - В.Городецького, який зводив тут будинки. Мало хто знає, що під час окупації вона була названа ім’ям німецького архітектора Г. Шлейфера, який найбільше побудував на цій вулиці. Вже до осені 1897 половина Миколаївської вулиці була забудована гарними багатоповерховими будинками.

На розі Хрещатика та Миколаївської знаходиться чотириповерхова будівля оперної студії Національної музичної академії України імені П. І. Чайковського, колишня консерваторія. Це будова з концертним залом в класичному стилі, можна сказати, останнє спорудження цього, пануючого півтора століття, стилю. У комплекс Національної музичної академії входить також суміжний навчальний корпус. Колись це був «Континенталь» - найдорожчий і елітний готель Києва. Його архітектори - Г. Шлейфер, Е. Брадтман і В.Городецький, за проектом яких в 1897 році було закінчено будівництво, ефектно оформили будинок у стилі неоренесансу. У ньому зупинялися літератори І. Бабель, К.Бальмонт, І. Еренбург, О. Мандельштам, В. Маяковський, співаки Л. Собінов, Ф.Шаляпін, театральні діячі В. Мейєрхольд, К. Станіславський.

Відразу за готелем з 1903 року розташовувався цирк Крутикова, який вміщав до 2000 глядачів. Це найбільш містка будівля міста стала в революційні роки місцем проведення мітингів і зборів, тому в квітні 1918 року тут обрали гетьманом України П.Скоропадського. Затвердження його «народом» в цьому почесному званні відбулося на площі Б. Хмельницького. На місці цирку, зруйнованого у воєнні роки, в 1964 році з’явився широкоформатний кінотеатр «Україна». Наступний будинок № 9, відомий під назвою «будинок Гінзбурга», незважаючи на численні втрати архітектурних деталей, вражає еклектичним декором. Ця будова зводилася як власність відомого київського будівельного підрядника Л. Гінзбурга, що поставив завдання великою кількістю античних статуй, безліччю грифонів, рослинними орнаментами показати потенційним замовникам широкі можливості своєї фірми. Нижні поверхи були призначені для шикарних магазинів високого рівня.

Сусідній будинок № 11 будувався під впливом В. Городецького в два етапи: початковий обсяг - в 1897 році, і в стилі модерн - в 1911 році. Тут в передреволюційні роки і під час Громадянської війни розміщувався літературно-артистичний клуб, згодом - профспілка працівників мистецтв, в якому перебували майже всі представники творчої інтелігенції довоєнного Києва.

Будинок № 13, прикрашений в стилі неоренесансу, трохи дивує датою «1884», адже відомо, що забудова цих вулиць відбувалася пізніше. Цю цифру поставили на замовлення І. Кімаєра, власника фірми меблів, заснованої саме цього року. Фабрика займала флігель, в самому будинку розташовувався його фірмовий магазин. Тепер тут Міністерство юстиції, а в самому будинку, що досить незвично, розташовується один із входів станції метро «Хрещатик». Тільки на старій листівці можна побачити зображення Промислового банку, яке до нашого часу не дійшло.

У глибині колишньої садиби за проектом Шлейфера і Брадтмана було збудовано будівлю театру. Глядацька зала була пишно прикрашена ліпними прикрасами і живописом. У перші роки тут виступала драматична група, організована відомим актором і режисером Н. Соловцовим. У його театрі грали актори, що прославилися згодом на московській сцені - С. Кузнєцов, Л. Леонідов, М. Тарханов та інші. Під час київських гастролей на сцені театру танцювала геніальна балерина А. Павлова.

Зараз у цьому будинку знаходиться Національний академічний драматичний театр імені І.Франка. Тут же на площі, названій іменем українського письменника, знаходиться пам’ятник, споруджений на честь його сторіччя.

Раніше площа перед театром називалася Миколаївська. Як вже говорилося, на цьому місці був ставок, а взимку - каток. Тепер тут сквер з фонтаном. Сквер знаходиться біля підніжжя Кловського плато, на якому розташовувалися аристократичні Липки. Сквер дуже любили відвідувати і сидіти в затінку дерев знамениті актори В. Дальський і Н.Яковченко, який приходив зі своєю вірною собачкою. У 2000 році цього неординарного артиста разом з таксою втілили у бронзі. Яковченко сидить на лавці, а біля нього собака Фанфан. Автор пам’ятника - В. Чапелік.

На площі І. Франка будинок № 5 колись був будівлею VIII гімназії, де навчався великий артист балету С. Лифар. У наш час вулиця є такою ж фешенебельною, як і на межі XIX-XX століть.

За матерiалами книг В. Киркевич «Моє місто - Кіевъ»

Нещодавні статті

Teren Plus 1996-2024

This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policyand Terms of Service apply.

×

Швидкий зв'язок

Додатково

×

Дякую!
Ваша заявка відправлена.

Сталася помилка під час створення заявки